Температура людського тіла, як правило, вище температури морської або прісної води в природній водоймі. Тому під водою відбувається активна тепловіддача, з якої організм втрачає теплову енергію в 25 раз швидше, чим при такій же температурі на повітрі. Активна втрата тепла при неможливості його відновлення викликає спад температури тіла. Її зниження приводить до гіпотермії, або переохолодженню підводника.

Уже слабке зниження температури тіла проявляється загальновідомими симптомами: дрібним тремтінням, онімінням і посинінням кінцівок. Спад температури на 2°С характеризується ослабленим подихом, неконтрольованими струсами тіла й погіршенням координації, що унеможливлює багато необхідні дії під водою: скидання вантажного ременя, допомога напарникові, керування власним спорядженням. Після зниження температури тіла ще на градус підводник слабшає й стає апатичним, сонним, незграбним, безпомічним, а при досягненні 30°С непритомніє. У замерзлого повільний, неглибокий подих і слабкий, тільки-но вловимий пульс, тому його можна прийняти за мертвого. Відомо чимало історій про фатальні помилки рятувальників, що ухвалювали всього лише замерзлого підводника за необоротно втопленого.

Лікування

Людині в несвідомому стані виявляється звичайна перша медична допомога, що полягає з: 1) очищення дихальних шляхів, 2) відновлення подиху й 3) стимуляції кровообігу.

Усі процедури рекомендують робити повільніше, чим при втопленні, оскільки метаболізм охолодженого організму загальмований. Одночасно підвищують температуру навколишнього середовища:

поміщають підводника в теплу ванну або під теплий душ із водою 38—40 °С, а по можливості — у сауну. Деякі лікарі радять занурювати в теплу воду лише торс, а кінцівки залишати зовні, щоб зігріти життєво — важливі органі в першу чергу й понизити відтік крові в кінцівці. Багато же взагалі проти теплих ванн, затверджуючи, що таке різке зігрівання шкіри приведе до розширення периферичних кровоносних судин і відтоку крові від внутрішніх органів: зігріваючи шкірну оболонку, ми прохолоджуємо внутрішності, підсилюючи гіпотермію. Тому краще не ухвалювати гарячий душ або ванну після переохолодження, а дозволити своєму організму поступово зігріватися за рахунок внутрішніх ресурсів.

Організм здатний зупинити спад температури й підвищити її, виробляючи теплову енергію: активними рухами, обмеженням кровотока в шкіру, поліпшенням метаболізму за рахунок, наприклад, посиленого харчування калорійною їжею. Алкоголь спочатку позитивно діє на стан потерпілого, але потім збільшує гіпотермію: на початку, скажемо, після склянки горілки судини розширюються, а через якийсь час ще сильніше скорочуються, сповільнюючи кровообіг. Випивка з рясною жирною закускою, щоправда, штука гарна й сприяє відновленню теплового балансу.

Корисно загорнути замерзаючого підводника в теплу ковдру, ганчірку, навіть папір — у що завгодно, тільки б знизити теплові втрати при контакті тіла з повітрям. Тісний фізичний контакт із донором теплової енергії — наприклад, представником протилежної підлоги — уважається ефективним засобом для усунення наслідків гіпотермії.

Профілактика

Для зменшення й блокування тепловтрат організму використовують гідрокостюми мокрого й сухого типів (див. главу 2.9). При зануренні в мокрому гідрокостюмі вода поступово заливається в щілині під нього, викликаючи не дуже приємні відчуття. обсяг, що залився, води стає замкненою системою, нагрівається до температури тіла й згодом, блокуючи холодну воду, добре втримує тепло. У великий костюм, що прилягає до тіла нещільно, заливається занадто багато води, яка, циркулюючи, помітно знижує ізолюючий ефект. Самі "щедрі" частини людського тіла з максимальною тепловіддачею — голова, груди й пахнув — повинні бути закриті особливо старанно. Голову закривають каптуром, а під костюм надягають жилетку. Кінцівки також бажане засунути в рукавиці або рукавички, носки або ботики. Товщину костюма слід підібрати відповідно до температури води.

Сухі костюми герметичні й добре ізолюють від намокання. Ефект повітряного шару під костюмом у комбінації з надягнутої під нього теплим одягом надійно захищає підводника від переохолодження. При підводнім плаванні в холодних арктичних або антарктичних морях сухі костюми незрівнянно краще охороняють від гіпотермії, ніж мокрі.

Як би щільно не сидів на вас гідрокостюм, рано або пізно ви замерзаєте, або перегріваєтеся — залежно від його товщини. Відчувши перші симптоми гіпотермії, готуйтеся до всплытию — краще не доводити справа до гіпотермії середньої або важкого ступеня. Зменшити тепловіддачу можна різними способами: знизити рухову активність, прийняти позу ембріона, закривши найбільш теплоємні місця — пахнув і груди, послідовно напружувати й розслаблювати окремі м'язи. Деякі тямущі підводники перед спуском заливають під костюм гарячу воду із чайника або термоса — дуже ефективно!

Зрозуміло, самий правильний спосіб уникнути переохолодження — поринати в гідрокостюмі, що відповідає температурі води в данім місці й тепер.